Стан лісів та завдання Ужгородського держлісгоспу

Ужгородський держлісгосп – один з найстаріших в Закарпатті. Він був організований угорським урядом ще на початку ХІХ століття, для управління державними лісами. На території держлісгоспу працювало багато відомих угорських, а згодом чеських, словацьких та українських лісівників, які сприяли вирощуванню високопродуктивних лісових фітоценозів.

На заході Ужгородський держлісгосп межує із словацьким держлісгоспом в Собранцях, на півдні – із угорською дирекцією в Ніредьгазі.

Лісова площа Ужгородського держлісгоспу становить 17400 га в тому числі земель вкритих лісовою рослинністю – 17000 га. Загальна лісистість в Ужгородському районі становить 25%. Ліси держлісгоспу розташовані у межах висот 106 м (смт. Чоп) 1025 м (гора Кремінка), у двох лісорослинних районах – Притисянській низовині та Вигорлат-Гутинських горах вулканічного походження. Це тепла, напівволога кліматична зона. В Ужгороді середня річна температура дорівнює 9,6^ОС, середня річна кількість опадів – 800 мм.

В рівнинних умовах переважають дерново-підзолисті, сірі лісові грунти, а в гірських районах – бурі лісові грунти. З лісостепової зони на Угорщині на територію держлісгоспу в Ужанський басейн, надходять теплі повітряні течії, завдяки яким існують сприятливі екологічні умови для поширення в лісах і росту таких теплолюбивих дерев і чагарників, як дуб скельний (Quercus petraea), берека (Sorbus tormsnalis), черешня (Cerasus avium), каштан їстивний (Castanea sativa), дерен (Cornus mas), бирючина (Ligustrum vulgare), клен татарський (Acer tataricum), бруслина європейська (Evonymus europea) та інші.

Ліси держлісгоспу розташовані у чотирьох рослинних ступенях – РС – дубових лісів дуба звичайного (Quercetum roboris); РС – дуба скельного (Quercetum petraea); РС – дубово-букових лісів (Quercetum petraea – Fagetum); РС – букових лісів (Fagetum sylvaticea).

Головні водні артерії на території держлісгоспу – річки Уж та Латориця, які течуть на Словаччину і належать до басейну Тиси, головної притоки Дунаю. Ці річки мають важливе рекреаційне значення.

У Притисянській низовині головні лісові формації такі: грабово-дубові та ясенево-дубові ліси (Carpineto-Quercetum roboris , Fraxineto excelsioris-Quercetum roboris, Fraxineto angustifolii-Quercetum roboris), тополеві та вербові ліси (Populetum allae, Salicetum albae), які поширені у заплавах Латориці та Ужа.

У Вигорлат-Гутинському гірському масиві поширені здебільшого дубові, із дуба скельного, мішані та букові ліси (Quercetum petraea, Quercetо- Fagetum, Fagetum sylvaticea).

Структура управління держлісгсопу така: держлісгосп підпорядкований Управлінню лісового господарства Закарпатської області. У держлісгоспі є два відділи: відділ лісового господарства та відділ економіки та обліку. Держлісгосп включає три гірські лісництва площею від 4700 до 5100 га та одне рівнинне лісництво (2070 га). в кожному лісництві є по два ревіри, які включають – 8-12 лісових обходів. Ревіри і обходи очолюють працівники лісової охорони, які забезпечують збереження лісів від незаконних порубок та ведуть догляд за лісом. Лісництва очолюють спеціалісти з вищою лісовою освітою або ті, що закінчили лісові курси.

У залежності від лісопромислового, екологічного та соціального значення лісів, лісовий фонд поділений на дві групи. До першої групи (83% всіх лісів належать “Зелені зони” навколо адміністративного центру Закарпаття – Ужгорода (населення приблизно – 125 тисяч жителів), водозахисні ліси вздовж річок, грунтозахисні ліси на крутосхилах та лісові резервати. Головна роль цих лісів – виконувати захисні функції, а також задовільняти потреби населення у рекреації. У лісах Першої групи дозволяються лише санітарно – оздоровчі заходи та рубки догляду, які формують майбутні насадження.

До Другої групи (17% всіх лісів) належать ліси господарського призначення у яких практикуються і промислові рубки.

На графіках 1-4 показано розподіл лісів по деревних породах, категоріях захисності, віковій структурі та обсягах користування. Відзначимо, що біля 20% старих дубових та 50% букових лісів мають природнє походження. На жаль, пралісові екосистеми в лісах держлісгоспу вже не збереглися.

Загальний запас деревини у лісах становить 5 млн. кбм. Щорічний розмір вирубки деревини становить 27,6 тис.кбм., із них головне користування припадає на 3600 кбм.

Основне лісогосподарське завдання у лісах Першої групи полягає у покращенні водо- та грунтозахисної ролі екосистем вздовж берегів річок Латориця і Уж та на крутосхилах. У лісах “Зеленої зони” лісогосподарські заходи спрямовані на покращення санітарно-гігієнічного стану лісів, їх ландшафтно – естетичної та рекреаційної вартості.

У лісах Другої групи важиве завдання – підвищення продуктивності лісів шляхом впровадження таких швидкорослих порід, як модрина (Larix europea), псевдотсуга Манзієса (Pseudotsuga manziesi), дуб червоний (Quercus rubra), та інші. З метою підвищення економічно – технічної цінності лісів культивуються такі цінні породи, як каштан їстивний (Castanea sativa), черешня (Cerasus avium), берека (Sorbus torminalis), липа (Tilia cordata, T. Platyphylos) та інші.

У держлісгоспі створена лісонасіннєва база, яка включає постійні лісонасіннєві ділянки псевдотсуги Манзієса і Кам’яницькому лісництві, бука у Анталівському лісництві, дуба черешчатого у Великодобронському лісництві. У лісах визначено понад 20 плюсових дерев. Окремі з них сягають значних розмірів: дуб скельний – висота 39 м., діаметр 76 см.; псевдотсуга Манзієса - висота 44 м., діаметр 76 см.; бук – висота 38 м., діаметр 66 см. З цих дерев збирається насіння для лісових розсадників.

Держлісгосп виконує функцію вирощування, догляду, охорони лісу, а також організовує заготівлю деревини.

У Закарпаттті відсутні великі промислові підприємства, які можуть забруднювати навколишнє середовище. Санітарний стан лісі задовільний.

Держлісгосп приділяє значну увагу збереженню решток природних лісів та розведенню дикої фауни. У Велико-Добронському лісництві організований спеціальний зоологічний резерват (заказник) загальнодержавного значення на площі 736 га. Тут у заплавних ясенево-дубових, тополевих та вербових лісах існують сприятливі умови для популяції таких рідкісних тварин, як сіра чапля (Ardea cinerea), лелека чорний (Ciconia nigra), косар (Latarea leucordia), лебідь шипун (Cygnys olor), гоголь (Buccеphala clambula), бекас(Galinago galinago) та інші. В резерваті існують сприятливі умови для популяції таких ссавців, як козуля (Capreolus capreolus), видра (Lutra lutra), дикий кіт (Felis silvestris), дика свиня (Sus scropha), борсук (Meles meles) та інші. Група холоднокровних тварин включає популяції таких рідкісних тварин, як жаба прудка (Rana dalmatina), жаба озерна (Rana radibunda), квакша (Hyla arborea), болотяна черепаха (Emys arbicularis), умбра (Umbra crameli), жерлянка (Bombina bombina), мідянка (Coronella austriaca) та інші. Із резервата ці види тварин мігрують у прилеглі лісові масиви. Полювання в резерваті заборонено.

В Кам’яницькому лісництві організовано на площі 9,3 га ботанічний резерват. В ньому збереглися 100-180 річні природні дубові, дубово-букові, кленово-букові та букові ліси (Quercetum petraea, Quercetо- Fagetum, Асeretо- Fagetum, Fagetum sylvaticea).

Згадані резервати мають модельне значення для ведення лісового господарства на природних засадах.